Новости

17 ноября 2021
"The age of rebellion" (1890-1918) from the book "The story of music" by Howard Goodall

Good afternoon, Authors, Translators and Publishing companies!

Читать дальше
07 ноября 2021
Книга "Figlia della cenere", Ilaria Tuti

Доброго дня, Автори, Перекладачі і Видавництва!

Читать дальше
24 октября 2021
Віки та людські роди за книгою "Легенди і міфи Стародавньої Греції та Стародавнього Риму" М.А. Куна

Доброго дня, Автори, Перекладачі і Видавництва!

Читать дальше
18 октября 2021
"The age of Tragedy" (1850-1890) from the book "The story of music" by Howard Goodall

Good afternoon, Authors, Translators and Publishing companies!

Читать дальше
10 октября 2021
Історія династії Габсбургів за книгою "The Habsburgs. The History of a Dynasty" by Benjamin Curtis

​​​​​Доброго дня, Автори, Перекладачі і Видавництва!

Читать дальше
12 августа 2021
"The age of Elegance and Sentiment" (1750-1850) from the book "The story of music" by Howard Goodall

Good afternoon, Authors, Translators and Publishing companies!

Читать дальше
27 июля 2021
"The age of invention" (1650-1750) from the book "The story of music" by Howard Goodall

Good afternoon, Authors, Translators and Publishing companies!

Читать дальше
18 июля 2021
Римські боги за книгою М.А. Куна "Легенди і міфи Стародавньої Греції та Стародавнього Риму"

Доброго дня, Автори, Перекладачі і Видавництва!

Читать дальше
21 августа 2021
"Ренесанс і Реформація" (1450 - 1670 рр.) за книгою Нормана Дейвіса "Європа. Історія"

Доброго дня, Автори, Перекладачі та Видавництва!

Сьогодні розповімо про розділ «Ренесанс і Реформація» (1450 – 1670 рр.) з книги «Європа. Історія» Нормана Дейвіса.

Основні акценти:

  1. гуманістичне мислення:
    • Ренесанс був першим етапом еволюції, що через Реформацію і наукову революцію вела до Просвітництва;
    • визначна ознака Ренесансу – незалежність думки, його ідеалом була людина, що, опанувавши всі галузі мистецтва і мислення, не потребує залежності від зовнішнього авторитету для формування знань і уподобань, видатні постаті Ренесансу вважали, що винахідливість людини потрібно використовувати для розгадування таємниць божого світу і долю людини на землі можна контролювати (головна відмінність від середньовічного мислення, за якого люди – безпорадні іграшки Провидіння);
    • піонери ренесансного мислення – флорентійці (Італія), дуже відомий Леонардо да Вінчі (художник і винахідник), та згодом Ренесанс поступово поширився на весь латинський християнський світ;
    • причини Ренесансу: розвиток міст і пізньосередньовічної торгівлі, поява заможних капіталістичних покровителів, технічний прогрес, що вплинув як на економічне, так і на художнє життя, недуга церкви і пригніченість, породжувана традиційним церковним вченням;
    • гуманізм – широкий інтелектуальний рух, якому притаманний відхід від теократичного (з Богом у центрі) середньовічного погляду на світ і утвердження ренесансного (з людиною в центрі) погляду на світ, він пронизав усі галузі науки і мистецтва;
    • провідну роль у ренесансному мисленні відігравала освіта, ідеалом був розвиток розумових і фізичних талантів молоді поряд з основами християнського навчання (грецька мова, латина, гімнастика), поява перших шкіл нового типу (Мантуя, Лондон);
    • ренесансна музика: поява світської хорової музики поряд з поліфонією музичного супроводу до мес, відомі композитори Жокен Депре і Климент Жанекен;
    • ренесансне мистецтво: твори Леонардо, Рафаеля Санті, Мікеланджело;
    • ренесансна архітектура: готичний стиль;
    • ренесансна література: твори, написані живими, розмовними мовами, зародження справжніх національних літератур (поети «Плеяди» у Франції, Мігель Сервантес в Іспанії, Шекспір в Англії, інші), хоча у центральній Європі великий масив літератури і далі творили міжнародною мовою – латиною;

 

  1. реформаційна теологія:
    • причина релігійного відродження: народне невдоволення щодо морального падіння духівництва, проповіді флорентійського ченця Джіролама Сівонароли підняли народний бунт у 1490-х роках, з’явилась низка нових католицьких об’єднань ченців (театинці, барнабіти, єзуїти, ораторіанці);
    • професор теології у Вітенберзькому університеті Мартин Лютер (1483-1546) започаткував протестантський рух, лютеранство;
    • француз Жан Кальвін (1509-1564) поширив таке вчення як пуританство, кальвінізм (гугеноти у Франції, пресвітеріани у Шотландії);
    • реформація завдала значного удару ідеалові християнського світу: до 1530-х років християнський світ ділився на православних і католиків, а з 1530-х років – розколовся на три частини: православну, католицьку і протестантську;
    • протестантство вплинуло на всі сфери європейського життя: рівень писемності серед населення (завдяки наголошенні на потребі читати Біблію), піднесення капіталізму (культура підприємництва);
    • контрреформація – друга стадія руху за церковну реформу, нове навернення до католицизму, відбувся Тридентський собор (1545-1547, 1551-1552, 1562-1563) у відповідь на протестантський виклик, де затверджено, зокрема, що тільки церква може тлумачити Біблію і що релігійна істина походить як від Біблії, так і від католицької традиції;

 

  1. наукова революція:
    • сила наукової революції полягала в астрономії і таких науках, як математика, оптика і фізика, потрібних для збору та інтерпретації астрономічних даних, вона змінила уявлення як про людську природу, так і становище людини;
    • доведення до широкого загалу флорентійцем Галілео Галілеєм теорії Миколи Коперника про те, що не Земля, а Сонце міститься в центрі всесвіту;
    • Френсіс Бекон стверджував, що пізнання має розвиватись завдяки впорядкованим і послідовним експериментам та дедуктивним висновкам, спираючись на експериментальні дані (а не аксіоми, схвалені церквою);
    • у другій половині XVII століття провідні європейські мислителі (Рене Декарт, Блез Паскаль, Бенедикт Спіноза) визнали механістичний погляд на всесвіт, що функціонує на основі десь таких самих принципів, як і годинник, і світ та все, що він містить, можна пояснити і виміряти;

 

  1. дослідження заморських земель:
    • відомі дослідники нових земель: Христофор Колумб, Амеріго Веспуччі, Фернан Магелан;
    • відносини з Америкою (відкритою для європейців) справили значний вплив на європейську культуру: поява нових харчових продуктів (перець, кава, какао, цукор, тютюн, квасоля, помідори, стручковий перець, картопля, кукурудза), нових тварин (коні, індики, свійські тварини), значний приріст європейського населення;

 

  1. військовий розвиток:
    • запровадження нової зброї: піки, мушкети, вдосконалені гармати;
    • початок систематичного навчання, яке вимагало професійних кадрів і інструкторів, і поява постійних армій, що їх могли собі дозволити тільки найбагатші володарі, заснування військових академій;

 

  1. Тридцятилітня війна (1618 – 1648):
    • важливий етап континентальної боротьби за верховенство, в якій брали участь більшість держав і володарів Європи, продовження міжнародних релігійних війн між католиками і протестантами, один з епізодів правічного німецького конфлікту між імператором та рештою володарів;
    • війну поділяють на чотири періоди: Богемський період (1618-1623, чеські дворяни викинули габсбурзьких управителів з вікна, протест проти нападів на протестантські церкви), Данський період (1625-1629, данський король вступив у боротьбу з імперськими силами, захищаючи своїх протестантських колег, підписання Любекського миру, за якого Данія погодилась не втручатись у німецькі справи, а їй повернули всі землі, захоплені імперською армією), Шведський період (1628-1635, захист шведами протестантів), Французький період (1635-1648, захист французами кальвіністів);
    • укладення у 1648 році Вестфальського миру, який визначив міжнародний порядок у Центральній Європі: зафіксував верховенство Франції і підпорядкування Габсбургів німецьким володарям,  поклав край релігійним суперечкам, надавши рівних прав кальвіністам, католикам, лютеранам, урегулював територіальні претензії з багатьма країнами, наприклад, Швейцарія отримала незалежність, данці, голандці і шведи зайняли гирла річок Рейн, Ельба і Одер, спільний німецький інтерес розподілився на інтереси окремих німецьких держав (Австрія, Баварія, Саксонія і Прусії);
    • після Вестфальського миру люди, вже не можучи говорити про християнський світ, заговорили про Європу;

 

  1. після 1648 року не лише Німеччина опинилась у скрутному становищі:
    • іспанці змагались з повстанцями у Португалії та Каталонії;
    • Англія перебувала у стані громадянської війни та відбувались заворушення у Ірландії та Шотландії;
    • у Франції заправляла Фронда (опозиція уряду);
    • Річ Посполиту шматувало козацьке повстання, шведський потоп і війни з Росією.

 

Для тих, хто цікавиться історією

 

З повагою,

Адміністрація Сайту

literary-tree.net

Поделиться в соцсетях: