Доброго дня, Автори, Перекладачі та Видавництва!

Сьогодні розповімо про розділ «Ренесанс і Реформація» (1450 – 1670 рр.) з книги «Європа. Історія» Нормана Дейвіса.

Основні акценти:

1. гуманістичне мислення:
   • Ренесанс був першим етапом еволюції, що через Реформацію і наукову революцію вела до Просвітництва;
   • визначна ознака Ренесансу – незалежність думки, його ідеалом була людина, що, опанувавши всі галузі мистецтва і мислення, не потребує залежності від зовнішнього авторитету для формування знань і уподобань, видатні постаті Ренесансу вважали, що винахідливість людини потрібно використовувати для розгадування таємниць божого світу і долю людини на землі можна контролювати (головна відмінність від середньовічного мислення, за якого люди – безпорадні іграшки Провидіння);
   • піонери ренесансного мислення – флорентійці (Італія), дуже відомий Леонардо да Вінчі (художник і винахідник), та згодом Ренесанс поступово поширився на весь латинський християнський світ;
   • причини Ренесансу: розвиток міст і пізньосередньовічної торгівлі, поява заможних капіталістичних покровителів, технічний прогрес, що вплинув як на економічне, так і на художнє життя, недуга церкви і пригніченість, породжувана традиційним церковним вченням;
   • гуманізм – широкий інтелектуальний рух, якому притаманний відхід від теократичного (з Богом у центрі) середньовічного погляду на світ і утвердження ренесансного (з людиною в центрі) погляду на світ, він пронизав усі галузі науки і мистецтва;
   • провідну роль у ренесансному мисленні відігравала освіта, ідеалом був розвиток розумових і фізичних талантів молоді поряд з основами християнського навчання (грецька мова, латина, гімнастика), поява перших шкіл нового типу (Мантуя, Лондон);
   • ренесансна музика: поява світської хорової музики поряд з поліфонією музичного супроводу до мес, відомі композитори Жокен Депре і Климент Жанекен;
   • ренесансне мистецтво: твори Леонардо, Рафаеля Санті, Мікеланджело;
   • ренесансна архітектура: готичний стиль;
   • ренесансна література: твори, написані живими, розмовними мовами, зародження справжніх національних літератур (поети «Плеяди» у Франції, Мігель Сервантес в Іспанії, Шекспір в Англії, інші), хоча у центральній Європі великий масив літератури і далі творили міжнародною мовою – латиною;

2. реформаційна теологія:
   • причина релігійного відродження: народне невдоволення щодо морального падіння духівництва, проповіді флорентійського ченця Джіролама Сівонароли підняли народний бунт у 1490-х роках, з’явилась низка нових католицьких об’єднань ченців (театинці, барнабіти, єзуїти, ораторіанці);
   • професор теології у Вітенберзькому університеті Мартин Лютер (1483-1546) започаткував протестантський рух, лютеранство;
   • француз Жан Кальвін (1509-1564) поширив таке вчення як пуританство, кальвінізм (гугеноти у Франції, пресвітеріани у Шотландії);
   • реформація завдала значного удару ідеалові християнського світу: до 1530-х років християнський світ ділився на православних і католиків, а з 1530-х років – розколовся на три частини: православну, католицьку і протестантську;
   • протестантство вплинуло на всі сфери європейського життя: рівень писемності серед населення (завдяки наголошенні на потребі читати Біблію), піднесення капіталізму (культура підприємництва);
   • контрреформація – друга стадія руху за церковну реформу, нове навернення до католицизму, відбувся Тридентський собор (1545-1547, 1551-1552, 1562-1563) у відповідь на протестантський виклик, де затверджено, зокрема, що тільки церква може тлумачити Біблію і що релігійна істина походить як від Біблії, так і від католицької традиції;

3. наукова революція:
   • сила наукової революції полягала в астрономії і таких науках, як математика, оптика і фізика, потрібних для збору та інтерпретації астрономічних даних, вона змінила уявлення як про людську природу, так і становище людини;
   • доведення до широкого загалу флорентійцем Галілео Галілеєм теорії Миколи Коперника про те, що не Земля, а Сонце міститься в центрі всесвіту;
   • Френсіс Бекон стверджував, що пізнання має розвиватись завдяки впорядкованим і послідовним експериментам та дедуктивним висновкам, спираючись на експериментальні дані (а не аксіоми, схвалені церквою);
   • у другій половині XVII століття провідні європейські мислителі (Рене Декарт, Блез Паскаль, Бенедикт Спіноза) визнали механістичний погляд на всесвіт, що функціонує на основі десь таких самих принципів, як і годинник, і світ та все, що він містить, можна пояснити і виміряти;

4. дослідження заморських земель:
   • відомі дослідники нових земель: Христофор Колумб, Амеріго Веспуччі, Фернан Магелан;
   • відносини з Америкою (відкритою для європейців) справили значний вплив на європейську культуру: поява нових харчових продуктів (перець, кава, какао, цукор, тютюн, квасоля, помідори, стручковий перець, картопля, кукурудза), нових тварин (коні, індики, свійські тварини), значний приріст європейського населення;

5. військовий розвиток:
   • запровадження нової зброї: піки, мушкети, вдосконалені гармати;
   • початок систематичного навчання, яке вимагало професійних кадрів і інструкторів, і поява постійних армій, що їх могли собі дозволити тільки найбагатші володарі, заснування військових академій;

6. Тридцятилітня війна (1618 – 1648):
   • важливий етап континентальної боротьби за верховенство, в якій брали участь більшість держав і володарів Європи, продовження міжнародних релігійних війн між католиками і протестантами, один з епізодів правічного німецького конфлікту між імператором та рештою володарів;
   • війну поділяють на чотири періоди: Богемський період (1618-1623, чеські дворяни викинули габсбурзьких управителів з вікна, протест проти нападів на протестантські церкви), Данський період (1625-1629, данський король вступив у боротьбу з імперськими силами, захищаючи своїх протестантських колег, підписання Любекського миру, за якого Данія погодилась не втручатись у німецькі справи, а їй повернули всі землі, захоплені імперською армією), Шведський період (1628-1635, захист шведами протестантів), Французький період (1635-1648, захист французами кальвіністів);
   • укладення у 1648 році Вестфальського миру, який визначив міжнародний порядок у Центральній Європі: зафіксував верховенство Франції і підпорядкування Габсбургів німецьким володарям,  поклав край релігійним суперечкам, надавши рівних прав кальвіністам, католикам, лютеранам, урегулював територіальні претензії з багатьма країнами, наприклад, Швейцарія отримала незалежність, данці, голандці і шведи зайняли гирла річок Рейн, Ельба і Одер, спільний німецький інтерес розподілився на інтереси окремих німецьких держав (Австрія, Баварія, Саксонія і Прусії);
   • після Вестфальського миру люди, вже не можучи говорити про християнський світ, заговорили про Європу;

7. після 1648 року не лише Німеччина опинилась у скрутному становищі:
   • іспанці змагались з повстанцями у Португалії та Каталонії;
   • Англія перебувала у стані громадянської війни та відбувались заворушення у Ірландії та Шотландії;
   • у Франції заправляла Фронда (опозиція уряду);
   • Річ Посполиту шматувало козацьке повстання, шведський потоп і війни з Росією.

Для тих, хто цікавиться історією

З повагою,

Адміністрація Сайту

literary-tree.net